.jpg)
Тема: Боротьба Київської Русі з кочовиками
Мета: знати причини поразок у боротьбі з половцями і монголо-татарами,характеризувати причини занепаду Київської Русі, вміти працювати з історичною мапою
Тип уроку: урок вивчення нових знань
Обладнання: підручник,історична мапа, атлас,малюнки «Половці»
Основні дати: 1068р.,1097р.,1111р.,1113р.,1237р.,1240р.
Хід уроку
І. Вивчення нового матеріалу
1. Актуалізація
Розповідь учителя( запис теми, оголошення мети уроку)
Мудрими були слова Ярослава. Він заповідав жити у мирі між собою, підтримувати брат брата, не ганьдьбити свою землю. Не виконали сини заповіт батька. Кожен: Ізяслав, Святослав, Всеволод - хотів стати київським князем.
Питання: Діти, а взагалі, чому люди починають воювати один з одним?
(відповіді учнів)
2. Половці
Розповідь учителя: В той час, як брати воювали за київський престол, вели міжусобні війни, на півдні Київської Русі кочовики половці напали на руські землі.
Робота з картою: Учитель показує кордони Киівської Русі, територію проживання половців.
Робота з текстом: Хто і коли виступили проти половців?
(відповіді учні зачитують із тексту)
Завдання: Перекажіть прочитаний текст
Розповідь учителя: Пропоную переглянути один із походів половців по карткам-малюнкам:
Половецькі хани починають похід на землі русичів. Степовики мали швидких коней, добру зброю
Налетять, як зграя хижаків, половецька орда на село чи невелике місто- і за годину лишає там пожежі, руїни, смерть, а з собою веде бранців у тяжкий полон, жене худобу, везе награбоване майно.
Половці володіли луками надзвичайно досконало: вони могли вцілити птаха на льоту. Ворог дуже сильний і розбити його буде нелегко.
Руські жінки оплакують полеглих на полі битви чоловіків, синів, братів.Страждання, терпіння кожної із них виповнили вінця чаші і виливаються сльозами, безутішною печаллю.
Руські князі об єднають свої дружини. Вирішують не нападати один на одного, не відбирати один у одного землі, припинити чвари й розпочати спільну боротьбу проти половців.
Як русичі так і половці вирішили битися до смерті чи до перемоги. Русичі- натхненні, благородні, чисті. Це люди, які стали взірцем стійкості і мужності для поколінь.
Закріплення:
Запитання: Чому князі Русі спочатку зазнавали поразки? Прочитати, що вирішили князі на Любецькому з їзді? Опишіть малюнок на с. 58.
3. Володимир Мономах
Розповідь учителя: У 1113 році київським князем став Володимир Мономах. Йому було 60 років.
Завдання: Виберіть із тексту і зачитайте яку внутрішню і зовнішню політику проводив Володимир Мономах?
(відповіді учнів)
Завдання: Перекажіть прочитаний текст
Робота із історичною мапою:
Учитель показує країни, з якими Володимир Мономах підтримував дружні відносини: Угорщина, Польща, Швеція.
Завдання: Показати країни на мапі
Розповідь учителя: Помираючи Володимир Мономах заповідав синам убогих не забувати, шанувати батьків, не лінуватися, жити у мирі.(зачитує « Повчання дітям») Але після смерті знову починаються міжусобні війни. За 100 років Київська Русь розпалась на окремі князівства, вони були дрібними, самостійно встати проти нового ворога монголо-татар не змогли.
Закріплення: Що спільного в справах Володимира Мономаха і Ярослава Мудрого?
4. Монгольська навала.
Завдання: Прочитати текст с.61, знайти на історичній мапі похід монголо-татар на Київ в 1240 році (2-3 учні виконують завдання)
5. Закріплення:
- Які факти свідчать про те, що кияни не злякались сильного ворога, а монгольські завойовники були жорстокими і немилосердними?
- Чому русичі зазнали поразки в боротьбі з монголами?
- Чому занепала Київська держава?
ІІ. Підсумки уроку
У боротьбі з монголами русичі зазнавали великих утрат. Багато міст зруйновано й спустошено. Частину вцілілого населення вивезено як невільників. Занепали й князівства. Тепер вони перетворились на залежні від монголо-татар території і увійшли до складу нової імперії- Золотої Орди
ІІІ. Домашнє завдання: Читати і переказувати параграф 9, записати до робочого зошита основні дати і події.
